Вже осінь заграла останній джаз
В старому, забутому саді;
Листя під музику плавно кружляла
В кольоровому карнавалі.
Босими ногами торкалась землі,
Ступаючи впевнено і повільно.
Туманом знов заполонила шляхи,
Хоч не всі оцінили цей жест задовільно.
А люди такі чудернацькі,
Хтось швидко біжить, а хтось їде.
Лише деякі згадають зненацька,
Що осінь ось-ось і полине.
Кожна осінь - неповторна,
Й свою атмосферу навіває,
Згадаю тебе, хоч ненадовго,
Й душа знову у спогади улітає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2020
автор: Mezu Svitlana