Обперлось небо хмуре
на високі чорні крони.
Сумне, широке поле
ріллею вкрите спить.
Холодний вітер
гі́лок стру́нами шумить
І листя мокрого
на землю осипає тони.
Тумани краплями стікають з стріх.
На слизький дах останній впав горіх.
Тріщить гілля. Кричать ворони.
Із кольорів панує чорне і червоне.
В туман ключі курличуть журавлині,
Пора прийшла шукати теплий край.
Горять яскраво грона на калині…
Вже на весіллі ділять коровай…
Печально кину в небо погляд,
Бо може він останній спогад,
Бо й я тебе теж покидаю,
Мій милий, рідний краю,
Назад чи повернусь,..Не знаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline