Торкни мене веселкою в пів неба,
В яскравих барвах душу освіти.
Я знаю добре — можеш тільки ти
Назавжди поєднати два мости,
Лише в тобі — негаснуча потреба.
Метеликом танцюй в моїх судинах,
Даруй тепло у прохолодну ніч,
Протистоянь не буде, протиріч.
Між зорепадних, загадкових свіч
Піду до тебе навстріч по жаринах.
Росинкою з’явись мені на тілі,
Щоб відчувала незвичайний щем,
Пролийся ненароком і дощем,
Обвий собою щільно, мов плющем, —
Спивати будем миті захмелілі.
Допоки ще сердець палає ватра,
Гарячих фарб в осіннім бурштині,
Залишим вітру спогади сумні,
Ще заспіваємо свої пісні,
Бо наша зустріч — неминуча, варта. 6/11/20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Lana P.