Прокотилась хвороба по світу.
Пандемії ніхто не чекав.
Затривожена, втомлена, хвора
Вся планета. Хто думав і знав?
У лікарнях недоспані ночі,
На заводах простоєні дні.
В багатьох є заплакані очі
І питання "чому?" - місяці.
"З ревним плачем, постом і моління
Повертайся до Мене, земля".
Чи співзвучні із Богом хотіння,
Чи й до нині у серці пиха?
Бог не ворог. Ти ним можеш бути
Не комусь,а перш власній душі.
У гріхах все ж не мусиш тонути.
Ім'я Бога - рятунок землі.
"Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував - і нас вилікує, ударив - і нас перев'яже!" (Осії 6:1)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Лілія Мандзюк