Дніпр могутній, Дніпр широкий, Великий Славутич!
Зорі сяють синьоокі на Дніпровські кручі.
Пестує водичка землю, береги столиці.
Рідне місто засинає… Та комусь не спиться.
Київ славний ліг на схилах… Більше тищі років
Вітер дув йому в вітрила, Дніпр співав широкий.
Велетень! Великий Київ! Київська Держава!
Перше місце завжди мав ти серед міст по праву.
Найстаріший з руських міст, пращур, батько й мати.
Як ведеться на Русі - мають поважати.
Наймудрішим був завжди. Що з тобою стало?!
П’ють кровиночку твою вороги Держави.
Скільки років тримався… Та на сході сили.
Допоможи, Господи, спаси і помилуй,
Врозуми, поправ, настав на свій шлях широкий.
Київ рідний, благородний, мудрий, ясноокий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Тетяна Верес