[b](7.11.2020. у Російсько-українській війні на Луганщині загинув 20-річний боєць 80-ої аеромобільної бригади ВСУ Олег Свинарик).[/b]
Стогне болем осіння струна…
Листопад лист дотрушує з вітів…
Забирає синочків війна…
Знов один не вернувся ізвідти…
Слова гіркі у горлі застряють …
Знов сни втечуть… Душа це відчуває…
Чому на Мінськ знов сепари плюють,
А мат(Демиденко).ері своїх синів ховають?
І серце стогне, ніби у тисках…
І жаль пече… Пече немилосердно.
Утратили такого козака!
Мо’, й нагорода жде його. «Посмертно»…
Йому ж – лиш 20. Тільки 20 літ!
Чи на війні осліпла його доля?
Чому застряв у війнах білий світ
І вічним дефіцитом стала воля?
Душа ж моя, покраяна, кричить:
«Допоки діти наші будуть гинуть?
Допоки матері, сльозу п’ючи,
Холодні обійматимуть могили!?»
Не знаю, чи почув слова ці Кремль,
І чи почули матері російські,
Та знаю, біль наш час не перетре.
Ми ж перемогу матимем без Мінська!*
7.11.2020.
* – В цьому місті засідає тристороння група по врегулюванню конфлікту на Донбасі.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Ганна Верес