Допоки?

[b](7.11.2020.  у  Російсько-українській  війні  на  Луганщині  загинув  20-річний  боєць  80-ої  аеромобільної  бригади  ВСУ  Олег  Свинарик).[/b]

Стогне  болем  осіння  струна…
Листопад  лист  дотрушує  з  вітів…
Забирає  синочків  війна…
Знов  один  не  вернувся  ізвідти…

Слова  гіркі  у  горлі  застряють  …
Знов  сни  втечуть…  Душа  це  відчуває…
Чому  на  Мінськ  знов  сепари  плюють,
А  мат(Демиденко).ері  своїх  синів  ховають?

І  серце  стогне,  ніби  у  тисках…
І  жаль  пече…  Пече  немилосердно.
Утратили  такого  козака!
Мо’,  й  нагорода  жде  його.  «Посмертно»…

Йому  ж  –  лиш  20.  Тільки  20  літ!
Чи  на  війні  осліпла  його  доля?
Чому  застряв  у  війнах  білий  світ
І  вічним  дефіцитом  стала  воля?

Душа  ж  моя,  покраяна,  кричить:
«Допоки  діти  наші  будуть  гинуть?
Допоки  матері,  сльозу  п’ючи,
Холодні  обійматимуть  могили!?»

Не  знаю,  чи  почув  слова  ці  Кремль,
І  чи  почули  матері  російські,
Та  знаю,  біль  наш  час  не  перетре.
Ми  ж  перемогу  матимем  без  Мінська!*
7.11.2020.
*  –  В  цьому  місті  засідає  тристороння  група  по  врегулюванню  конфлікту  на  Донбасі.  
Ганна  Верес  (Демиденко)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2020
автор: Ганна Верес