Давним - давно родилася,
По світу покотилася,
В містах, селах спинялася,
І людям усміхалася...
І люди зрозуміли всі,
Стало їм легше на душі:
Проста, чиста, чудова,
Красива, загадкова...
Взяли її любесенько,
І стало їм теплесенько,
І прижилася тут вона,
І стала всім немов весна...
З тих пір вона у нас живе,
І по життю усіх веде,
Хто з нею добре знається,
До того й обзивається...
А хто не в лад її бере,
Тому вона в горлі дере...
Отож, батьки і матінки,
І хлопчики, й дівчатоньки,-
Учітесь, не лінуйтеся,
І нею користуйтеся,
Та не лише в своїх словах,
А й у піснях, віршах, казках,
Всьому-всьому навчайтеся,
Й її ви не цурайтеся...
Хочу сказать для всіх-усіх,
Не знати рідну мову - гріх,
Міцним стає від неї дух,
Легше долать і біль, і сум...
Скажу окремо школярам,
В житті поможе вона вам,
І поведе вас в майбуття,
І буде все в вас до пуття...
А ще зізнаюся я вам,
Що я без мови й не жила б...
Мову свою дуже люблю,
Казки, вірші й пісні пишу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: геометрія