Іменем сонця

Іменем  сонця

Іменем  сонця  ночі  безсонні
сяють  для  мене  зірками,
сіючи  мрії  в  смутки  бездонні,
 що  оживають  з  роками:
думами  про  неспалимі  надії
в  сірому  морі  незнаних  натхнень,
ними  щоранку  безмежно    радію,
адже  настав  у  житті  новий  день.

Іменем  сонця  днини  похмурі
будуть  для  мене  ясними,
пестячи  душу  співами  в  журі
маю  я  світлом  над  ними:
ті  почуття,  що  давно  полонили
серце  в  обіймах  любовних  пожеж,
ними  біжу  і  лечу  що  є  сили
жити,  радіти,  любити  без  меж.

Іменем  сонця  настрій  веселий
братиму  всюди  з  собою,
бо  де-завгодно  тінню  на  стелі
тихо  чекають  юрбою:
думи  сумні  про  гірку  безнадію
після  почутих  чужих  сірих  слів
і  відчуття  про  майбутню  подію,
що  стане  світлою  лиш  серед  снів.
 
Віктор  Цвіт  5.11.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2020
автор: Віктор Цвіт