мертві оси в срібній павутині_
стоголосий реквієм по сонцю_
хороводять обриси нетлінніх
снів нічийних вічних охоронців_
>
кострубаті вільхи та ялини_
будякові висохлі корони_
воронів почвари в безвість линуть,
кислим соком плаче чорне гроно_
>
дно вивчає шаблезуба муза,
докучає натяком зумисним,
поглядом, що кігтем в дьоготь вгрузла,
у відсутню сутність падолисту_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: Ки Ба 1