Читаю казку осені не вперше,
Стрічаю в ній щоразу щось нове.
На цей раз шле вона мені депешу
Подарувати слово їй живе
І про красу нових її полотен,
І про нові симфонії дощів,
Про звуки загадкові із болота,
Які тривогу сіють у душі,
Про сни осінні, довгі і пророчі,
У них загадка схована буття,
І про туманів сіре мокре клоччя,
І про життя й часу невороття.
Я ж посміхнусь їй приязно споквола
Та й заходжуся відповідь писать:
«На все існує в світі Божа воля,
Тому і вічні музика й краса!»
7.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: Ганна Верес