Стежинка вгору – там живе відлюдник.
По ній снують, як ті мурашки, люди,
Бо їм сказали, а їм все цікаво
Життя чуже пізнати для забави…
Подалі в гори він від того світу,
Щоб з Богом бути і радіти світлу.
Та й не цікавлять всі земні багатства.
Нема в них правди, тільки святотатство.
Життя шукати треба спершу в собі.
Дітей виховувати ще в утробі,
Щоб від народження вже зріли душі.
Не існувати як пусті баклуші.
Велика ласка – бути завжди з Богом.
Не підглядати за чужим порогом.
10 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2020
автор: палома