Вона любить дощ…
з ним, буває, плаче.
Вона любить дощ…
сліз ніхто не бачить.
Краплі на щоці…
що гіркі, хто знає?
Вона любить дощ…
гіркоту змиває.
А до серденька
дощ не добереться.
То ж не знає він,
що радістю зветься.
А сьогодні, гляньте,
став весело литься…
Всі думають – плаче,
а він веселиться.
Є в доща причина
дзвінко так сміяться.
Дізнався, що можна
плакати від щастя.
Вона любить дощ,
що так ллється рясно.
Бачиш, як похмуро?
Ну, а їй з ним… ясно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2020
автор: Надія Башинська