Жити за шерстю – шикуватись струнко,
Згубитися між «дякую», «будь ласка»,
Сприймати світ, як ковбасу, в ґатунках.
Загалу думку, видати за власну.
Так і жила, колись, в мілкім дитинстві.
Пишалася, що є Союз Радянський.
Рабства свого не помічала. Пізно
Дійшло, що їла пропаганди пляцки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2020
автор: Пісаренчиха