Коли весняно-літня суєта
Благає час, аби перепочити,
В природі листя жовкне й обліта,
У школах діти починають вчитись.
І потечуть невпинно сірі дні
І ночі надто довгі, темноокі,
І ранки кожен раз все холодніш,
Вчуваються й зими далекі кроки.
Уписує все час у календар,
Там жовтень грудня не переганяє:
Після Покрови прийде Коляда –
Це кожен українець, певне, знає.
А пройде Новоріччя і Різдво –
Доточить сонце день на пів-аршина,
Побільшає в зими тоді тривог,
Отож теплішу вдягне кожушину.
11.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2020
автор: Ганна Верес