СТРОНЦІЙ

Не  збуди.
Мій  демон  здійметься,  розпрямить  засмолені  крила.
Повз  пройди,
Лишись  перехожим  –  на  це  в  тебе  вистачить  сили.
Розірви
Це  коло  повторень,  що  ріже  впинаючись  в  тіло.
Вийди  з  гри,
Допоки  самого  до  смерті  та  гра  не  забила.
Зачекай,
Час  лине  і  ангел  покине.  Не  буде  і  сліду.
Не  трамвай,-
Як  з  реї  зійду,  не  застигну,  зберуся,    поїду,
Полечу.
Мій  демон  не  зрадить.  Здіймемося  разом  до  сонця.
Досхочу
Насичимо  простір    гріхом,  Спалахнемо,  як  стронцій.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2020
автор: Пісаренчиха