Чи зверне́ увагу той на вуха,
В кого перед носом, скажем, лось?
Так і з нами – зверху показуха,
А під серцем – протилежне щось.
Та усім керує тільки віра.
Тобто можеш бути ти ніким,
Не примітним з вигляду і сірим –
А в душі – запалені зірки!
І ті зорі, вічні сувеніри,
Не погаснуть навіть у труні.
Коли ти не просиш, просто віриш,
То ніхто тобі не скаже ні…
03.11.20 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2020
автор: Володимир Шевчук