Спогади
Стоїть хатинка під каштаном,
Зелений двір, стара криниця.
Назавжди в пам'яті лишились
Дідусь, бабуся, їхні лиця..
Колись в дворі життя кипіло,
А зараз сива тишина.
Порозлітались з дому діти,
Стареньких теж давно нема.
Лиш пам'ять спогади малює,
Де сміх дитячий, скрізь луна.
А зараз тихо під каштаном
хатина спить собі одна.
Криниця теж сумна дрімає,
І все надіється вона,
Що хтось прийде таки попити
Води холодної із дна.
Та сяде знову під каштаном,
Де скрізь трава, стежок нема.
В дитячі спогади порине,
І заколише тишина.
11.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Штука