Буковий ліс- це царство бука і краси,
де всі дерева,гілки свої до неба простягли.
Та,як вояки у строю стоять,
листочками своїми,ніжно мерехтять.
І промінь сонячний,доповнює красу,
він між деревами,висвітлює росу.
Та лист коричневий,що на землі,
як скатертина,виграє у різні кольори.
Хворост,ламаючись під вагою ноги,
спокій порушує,всієї глухої тишини.
І одинокий птах,що з дерева на дерево летить,
додаючи до тиші чарівної,різкий крик.
Присяду біля дерева,на ніжний мох,
й зроблю повітря чарівного,глибокий вдох.
І тихо,тихо стану частиною краси,
де наче все і шепче-це королівство красоти.
Кущі,дерева,поламані й погнилі пні,
доповнюють пейзажі,моєго краю чарівні.
І я закоханий в твої ліси,мій краю,
коли мандрую тут-я сили чарівної набираю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Бабич