Будить сонце жовтооке
Сіро-синю рань,
В груди радість б’є потоком –
Уставать пора.
Дзвонять трави кришталями –
Роси у лугах –
Йде лісами і полями
Осені нога.
Заколисує тумани
Течія Дніпра,
Запросила й до лиманів
Осені пора.
В золотих стоять корсетах
І гаї, й ліси –
Люблять пору цю поети –
Співаки краси!
13.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Ганна Верес