Пробач  мені,  тепер  розкрию  правду,
Моя  душа  давно  вже  не  болить,
Я  хочу  лиш  над  твоїм  тілом  влади,
Я  хочу  лиш  забутися  на  мить,  
Коли  мені  ламали  мої  крила,
Коли  виймали  серце  із  грудей,
В  мені  народжувалась  злая  сила,
Ламати  долі  і  життя  людей,
Померло  все,  не  відчуваю  болю,
Нема  жалю,  немає  співчуття,
Зламала  все,  та  не  зламала  волю,
Забув  усе,  та  не  забув  ім'я,  
І  ось  стою,  як  кат  перед  тобою,
Ти  на  колінах  повна  каяття,
В  останню  мить  я  все  ж  владнав  з  собою,
Я  зрозумів,  що  марнував  життя,
Я  зрозумів,
 що  ти  того  не  варта,
Не  варта  сліз  і  тих  пекельних  мук,
Зіграла  доля  свого  злого  жарта,
Простив...  твоє  ім'я  лиш  звук

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Реннал Ноклаф