ПОМІЖ ДВОХ БЕРЕГІВ…

Поміж  двох  берегів  сильних  тиха  річка    розцвіла,
відзеркалюється  небо  у  ясній  ріці  щодня.
Тут  ромашки  ніжні  квітнуть  у  смарагдовій  траві,
і  ясніють,  ніби  небо,  тут  дзвіночки  голубі.

З  небом  в  парі  синя  річка...  ой,  видзвонює  в  гаю,
й  берег  правий,  й  берег  лівий  знайшли  доленьку  свою.  
Берег  правий  дуже  гарний,  там  вербички  молоді,
а  на  лівому  калина  хилить  ґронечка    рясні.

Як  поверне  річка  вправо,  то  вербички  молоді
свої  довгі  пишні  коси  все  викупують  в  воді.
І  купаються  із  ними  в  річці  зіроньки  ясні,
й  звучать  сонячно-веселі  соловейкові  пісні.

Повертає  річка  вліво,  коли  світиться  роса,
зачаровує  собою  тут  калиноньки  краса.
То  ж  шепочуться  до  ранку  у  калинових  кущах,
бо  вони  солодкий  присмак  залишають  на  вустах.
 
Поміж  двох  берегів  сильних  тиха  річка    розцвіла,
відзеркалюється  небо  у  ясній  ріці  щодня.
Берег  правий  дуже  гарний,  там  вербички  молоді,
а  на  лівому  калина  хилить  ґронечка    рясні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2020
автор: Надія Башинська