Весняний Карантин

                     Карантин..
Ось  так  тихенько,  день  за  днем
Летять  години,  дні  минають.
Страшні  новини  б'ють  в  набат,
Що  в  світі  люди  помирають.

Чи  то  є  правда,  чи  брехня,
З  косою  віруси  гуляють.
В  покоси  ложать  урожай
Старих  та  хворих  забирають!

А  в  нас  старих  не  дуже  є,
Бо  молодими  ще  вмирають..
Помер,  діагнозу  нема
І  лікарі  його  не  знають.

Про  це  новини  не  гудуть,
А  тихо  в  ямку  закопають.
Була  людина  і  нема,
І  так  нас  тисячі  зникають!

Ми  знаєм  всі,  що  в  них  біда,  
Як  їх  лікують,  як  співають.
Чи  їм  в  новинах  і  про  нас
З  усіх  каналів  сповіщають?

Ми  переймаємся  за  них:
За  що  ж  то  їх  так  Бог  карає?
Та  їхня  влада  їм  поможе,
Вона  за  них  усяко  дбає.

Сеньйора,  пані  нашій  бабці,
Не  варить  борщ,  не  прибирає.
І  постіль  також  не  пере
Та  дупи  їй  не  витирає.

Не  допоможе  нам  ніхто,
Своїх  проблеми  їм  вистачає.
А  нас,  хоч  любить  сильно  Бог,
Та  влада  чесно  в  сраці  має.

Бариги  ціни  підіймуть
В  тяжкі  часи,  таке  буває.
А  влада  нібито  сліпа
Проблема  є,  та  дій  не  має.

Ходіть  у  масках!  Де  вони?
Пропали,  та  слідів  немає!
А  влада  чухає  лоби
Та  схеми  різні  розкладає.

Бо  що  за  дурень  сам  себе
Візьме  відразу  покарає?
Знайде  мільйони  оправдань
І  справи  в  ямку  закопає.

Загнали  всіх  на  карантин.
Потрібна  річ,  біда  гуляє!
А  як  ти  будеш  виживать?
Ніхто  про  тебе  не  подбає!

Не  принесуть  тобі  крупи,
Кредит  про  себе  нагадає,
Тарифи  також  підіймуть,
Так,  ніби  в  спину  ніж  запхає!

І  руки  в  боки  розведуть,
Корона  вірус  всіх  лякає.
А  ми  зачинемось  в  хатах
Та  шиєм,  маски  хто  як  знає.

Терпіть,  крепіться  і  чекайте,
Біда  усяка  теж  минає!
Бо  ми  потрібні  лиш  собі,
І  хай  нам  Бог  допомає!!!
30.03.2020
                 **********        

Сумую  трохи  за  людьми,
Бракує  посмішок  весняних.
Я  хочу  слухати  птахів,
Що  у  гаях  співають  п'яні.

І  як  раніше  це  було,
Пройтися  парком  вільним  кроком.
І  щоб  без  маски  та  страху,
Що  покарають  ненароком.

Зустріти  сонце,  день  новий
Без  тих  новин  дурних  буремних,
Що  мізки  ріжуть  на  шматки
Та  по  кутках  ховають  темних.

Щоб  душу  й  тіло,  аж  наскрізь
Зігріло  сонячне  проміння!
Бо  ж  так  між  стін  і  сам  стаєш
Холодним,  нібито  каміння..

Не  хочу  слухати  брехні,
Що  всюди  ллється  без  зупину!
Бажаю  вийти  між  людей
Та  залишити  павутину!

З  дітьми  гуляти  без  страху,
В  гаю  послухати  пташину!
І  щоб  забути  назавжди
Ті  сірі  будні  карантину!
16.04.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Штука