Чорна кава, мов гріх чорна
Спокушає хтивим нутром
Зерна, що розмололи жорна,
Поціловані кип'ятком.
І без цукру, і меду не треба.
Тільки зимного молока
І ковток піднесе до неба,
Кава може... Вона така.
Кава вранці - цілющі ліки,
Кава вранці - жива вода.
Бо інакше мої повіки
Не піднялись би, от біда.
Каво чорна, гірка колежанко,
Помагай розпочати день.
Наливаю тебе в філіжанку
Та врубаю моцних пісень.
13.11.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Тетяна Тернія