Мабуть старію та не хочу,
Про себе тихо прошепочу,
Я люблю осінь, листопади,
Коли листочки у таночку,
Летять униз, як зорепади,
Вітрець заводить співаночку.
То колискова пісня ніжна,
У сповиточку задрімає,
Трава шовкова. Білосніжна,
Вуаль з морозцем накриває.
Така на вид й моя сивина,
В дзеркалі бачу. І з роками,
Біліє більше й не дивина ,
Хоч і втішаюсь, часом днями,
Та в душі холод, скоро зима.
Відкинь печаль, листя шурхоче,
Всміхнусь,- О осінь - тебе люблю!
Розповісти, певно щось хоче,
Розвеселить доленьку мою.
15.11.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Ніна Незламна