Ніч покрила усе смутком,
Чорним вогняним крилом.
Небо стало непроглядним,
Ніч не видно за вікном.
Я дивлюсь,але не бачу,
Де проходять ті шляхи
По яким ти все блукаєш,
Та незмінно навкруги.
Я не знаю,де шукати
Те,що вже колись було,
Та й кохання більш не знайдеш
Лиш для мене воно вмерло.
Я не хочу більше жити,
Бо немає більш життя.
Я замучилась тужити,
Не знайду вже вороття.
Я зосталася самотня,
Втратила тебе навік.
На безумні чорні днини
Ти мене одну прирік.
Кожен день без тебе-місяць,
Кожен місяць-цілий рік.
Я все можу зрозуміти,
Не осягну,як ти міг?
Адже я була з тобою,
Лиш з тобою,лиш з одним,
Я з дитинством попрощалась,
Не з тобою, тільки з ним.
Мої мрії всі розбиті,
Кров тече з моїх очей.
Сліз не має, адже плачу
Сотні темних днів-ночей.
Серце рветься у всі боки,
І на північ,і на схід
Поблукало вже й на південь,
А на заході ти зник.
Може я щось пропустила,
Погляд твій,чи може жест,
Може я щось би змінила,
Та не в тих ми ролях вже.
Я надіюся та вірю,
Що ти вернешся колись,
Та колись-це дуже пізно,
Хочу зараз,повернись!
Я надіюся та вірю,
Що все буде,як завжди.
Ти ввісні до мене прийдеш
Та покличеш:"Підійди!"
Я візьму тебе за руку,
Знову погляд твій знайду,
Я візьму тебе за руку
Поцілую,та піду.
Я ж тобі вже не потрібна,
Ти мені це сам сказав,
Як мені зараз не гірко,
Всеодно скажу"бувай"!
Хоч це мрії,та не більше,
Всеодно, якби збулись.
Не зроблю я більш нічого
Лиш до мене повернись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Mauya