розминулися_ вкотре за вічність_
- “обійшлося” – грім гаркнув згори_
все було канонічно -трагічно,
миготіли надламані свічі,
реготали осінні вітри_
>
вийшли з гри_ за межею світанку
втаємничені до співчуття_
вигорала космічна кутя,
голі лучники грали в мовчанку,
пророкуючи невороття_
>
розминулися_ стин паралелей
був зворушливим збігом_ тепер
мар оази з’їдає пустеля,
тіні кігтями дряпають стелю
і фонить білий шум вищих сфер _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Ки Ба 1