Розлетілися сини із гніздечка,
І болить моя душа і сердечко,
Бо не знаю,що їх жде, як там буде,
Я молюсь, і їх Господь не забуде.
Я не стану на шляху, на порозі,
А лише сплакну собі у знемозі,
Я в любові і теплі поростила,
Зрозуміти, що зросли лиш несила.
Мої соколи, синочки, мої діти,
Сонце ніжно восени вам засвітить,
Мої соколи, синочки, мої гарні,
Я бажаю, щоб дні були безхмарні.
15.11.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2020
автор: Руслана Сапронова