сміх вітру обкрадає пустоцвіт,
палітра вицвітає непомітно ,
крапки зіниць, ядуче штучне світло,
свідомостей гранітний моноліт_
>
натхненно билися об лід свічад тіла
у затишку колючій огорожі_
під чорним сховом гострого крила
_навилися гадюками на рожні_
>
набралися отрути до весни,
зімітували здійснення пророцтва,
сухі вуста, омиті тиші оцтом,
шепочуть звіт про cинхронічні сни_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Ки Ба 1