Зберу у жмут не колосочки жита –
Слова, де є і біль лихих століть,
І зерна, сонцем-росами налиті,
І силонька праотчої землі.
Складатиму у вірш їх обережно,
Щоб не розхлюпать свіжості їх чар,
Поводить себе з ними буду гречно,
Бо ж натерпілись зла від яничар.
Немов дітей, голубити їх буду,
Тулитиму до серденька-тепла,
Й вони святу любов у ньому збудять,
Щоб патріота в венах кров текла.
29.10.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2020
автор: Ганна Верес