Скільки в цьому світі перебачив
На своєму довгому віку...
Багатьох любив... Забув... Пробачив...
Перед кимось досі у боргу.
Втім, за все що було, вдячний долі
І образи не тримаю я...
Часом насвітанку, мимоволі,
Постать мені бачиться твоя.
Ти ідеш, замріяна, по ниві;
Посеред волошок уві сні...
І твої задумливі, вродливі
Очі посміхаються мені...
Я стою, мов вкопаний, лиш знаю:
Ти спостерігаєш крадькома...
Я тебе давно вже не шукаю;
Поміж нами вічність і зима.
Скільки мною всього перебачено:
Тугу, біль, апатію, нудьгу...
Ти мене давним давно пробачила;
Я ж перед тобою - у боргу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Юрій Цюрик