СКАРБИ УКРАЇНИ…

В  українців,  є  унікальний  музичний  інструмент,  якого  не  має  жодна  інша  нація!
Україна  завжди  славилася  своїм  культурним  багатством.
Мабуть,  найхарактернішим  символом  української  культури  є  бандура.
Бандура  –  не  просто  музичний  інструмент!  Вона  -  душа  українського  народу,  його  музика.  Її  звучання  –  це  відлуння  душі  українців.  Струни  бандури  розказують  нашу  історію,  не  завжди  славетну  та  героїчну,  а  інколи  болісну  та  трагічну.  Бандура  належить  до  символів  нескореності  українського  духу.
Кобзарі-бандуристи  споконвіку  були  носіями  національної  ідеї,  несли  в  народ  правду  про  його  героїчне  минуле,  кликали  до  боротьби  за  волю  України,  що  є  вагомим  чинником  у  формуванні  національної  свідомості,  духовної  культури  народу,  патріотизму,  любові  та  поваги  до  історії  та  традицій.
Відомий  музикознавець,  дослідник  Гнат  Хоткевич    вважав,  що  до  кобзи  (попередниці  бандури)  додали  приструнки  і  таким  чином  утворився  новий  інструмент,  що  мав  назву  «бандура».  
Перші  письмові  згадки  сягають  ХV-ХVІ  століть,  коли  бандура  була  улюбленицею  гетьманів,  українських  аристократів.  Традиційно  до  репертуару  бандуристів  входили  побутові  і  сатиричні  пісні;  народні  танки.  Та  основним  жанром,  у  якому  відтворене  героїчне  минуле  нашого  народу,  були  думи,  балади  та  історичні  пісні,  їх  виконували  подорожуючі  музиканти  –  кобзарі,  переважна  більшість  з  яких  були  незрячими.
Першим  свідченням  про  появу  бандури  на  теренах  України  є  інформація  про  Войташека,  бандуриста,  що  був  при  дворі  польського  магната  Х.  Зборовського,  датована  1580  р.  Українські  бандуристи  були  при  царському  дворі,  у  палацах  вельмож,  у  маєтках  польських  і  українських  поміщиків.
 Бандура  була  улюбленим  інструментом  козаків.  У  Запорізькій  Січі  існували  хори,  оркестри  і  рапсоди-бандуристи.  Також  бандуристи  офіційно  входили  до  складу  Війська  Запорізького  і  разом  із  довбишами,  сурмачами,  трубачами  виконували  козацьку  військову  музику.
 Співців-бандуристів  називали  «народними  гомерами  України».  Ці  талановиті  сліпі  музиканти,  мандруючи  містами  й  селами  України,  співали  волелюбні  думи  та  історичні  пісні,  в  яких  прославляли  подвиги  хоробрих  козаків  з  легендарного  минулого,  закликали  до  боротьби  проти  гнобителів.  
Сиві  дідусі  у  полотняній  одежині,  що  ходили  від  села  до  села,  -  завжди  були  бажаними  гостями  у  кожній  селянській  хаті.  Бо  там,  де  звучала  бандура,  завжди  було  чути  спів,  і  всі  незгоди  відходили  ніби  самі  собою.
Бандуристи  об’єднувалися  в  братства,  передаючи  традиції  свого  мистецтва  нащадкам.
 Майстер  (панотець)  підбирав  учнів,  які  мали  гарний  слух  і  голос.  Після  навчання,  що  тривало  не  менше  трьох  років,  учні  складали  перед  товариством  своєрідний  іспит  –  посвячувалися  в  кобзарі.  Інколи  майстер  дарував  учневі  бандуру.  
Отже,  у  XVII  –  XIX  ст.  бандура  набула  найбільшого  поширення  серед  нашого  народу.  Саме  український  народ  з  його  багатою  культурою  витворив  шляхом  удосконалення  власний  національний  інструмент  –  бандуру,  яка  не  має  аналогів  у  світі.  
 Протягом  століть  бандура  видозмінювалась.  Стараннями  багатьох  майстрів  –  професіоналів  вона  перетворилася  на  повноцінний  концертний  інструмент.
 Цікаві  факти  про  бандуру:
 Перше  письмове  свідчення  про  появу  бандури  на  землях  України  датується  1580  роком.  
Навчання  на  бандуристів  тривало  приблизно  3  роки.  В  кінці  їх  ждало  своєрідна  посвята  в  кобзарі.  
Сучасна  конструкція  бандури  завдячує  таким  музичним  майстрам  як  В.  Тузиченку,  С.  Снігирьову,  В.  Домонтовичу,  Г.  Палієвецю  та  О.  Корнієвському.  
Найвідоміша  фабрика  по  серійному  випуску  бандур  –  Чернігівська  фабрика  та  Львівська  фабрика  «Трембіта».  
Найвідоміші  представники  бандурного  мистецтва  –  це  Сергій  Баштан,  Василь  Герасименко,  Роман  Гриньків,  Оксана  Герасименко,  Людмила  Посікіра.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: геометрія