Дорогу змалювали Небеса,
Ох, важко, по стежині ж цій ходити.
Дарує рідко часом... і куса,
Та, як її нам діткам не любити.
Усе в руках Всевишнього - Творця,
Дозволити зневажити... грішити.
По долі намальована стезя,
Життям за неї мусимо платити.
Нещасна моя страждуща зоря,
Родилися під нею ерудити.
Творець мені дав статус бунтаря,
Й не маю права, я його гудити.
По факту в нього... моє право, жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2020
автор: Волиняка