Простір світу так вражає,
Що не має меж йому.
І де кінець ніхто не знає,
Одна надія на свою судьбу.
Безмежні простори неба,
Іноді вказують шлях..
Бери все що тобі треба,
Не марнуй нагоди час!
Ти вчишся зорі в небі рахувати,
Та дарма вихвалюєш себе.
Ти хочеш смачно куштувати,
Та лінь сильніша за тебе!
Золота перлина у повітрі
Летить, шукає і знайде.
Того кого бояться вітри,
Того хто на пролом піде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2020
автор: Влайдар-ЯР