печать прозріння зламано_ терпи_
отрута миттю розігріє кров_
стрекоче пульс, і посмішок серпи
руйнують муляжі світобудов_
>
свинцем б’є дощ, скриплять хрящі дерев,
сумління бродить хащами едему,
табу розвінчано, розтрощено тотеми,
шум цифровий їсть молитовний рев_
>
печать прозріння_ перша_ будуть ще_
вдавати будду не талан_ наразі
ні злитися із тлом під тиші щем,
ні битися у сповіді екстазі_
>
брязчить ілюзій віковий вітраж ,
під стелею гуде осіння муха,
в порожньому об’ємі входить в раж
важка присутність несвятого духу_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2020
автор: Ки Ба 1