В любові молимось Дажбогу,
Зіп’ємо віру Божих хвиль.
Омиєм душу нашу вбогу,
Майбутнє коштує зусиль.
В покорі страх тримає стадо,
Повернем в русло ворогів.
Хай проти буде, як торнадо,
Ненависть наша із віків.
Не візьме впевнених хвороба,
Сміливий лишиться живим.
У кого в серці люта злоба,
Помре й розтане наче дим.
Натхненні в єдності з народом,
Без жодних сумнівів й гріха.
Завершим суд над зєкозб.одом,
Дістала н.волоч лиха.
Пора і честь пошанувати,
Допоки жерти буде міль.
Що заробили... все віддати,
І гіркі прикрощі і біль.
Нема їм прощення й любові,
За діток смерті і батьків.
Щоби розтанули бісові,
Щоби не лишили й слідів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Волиняка