Відспівало літо дощами і грозами,
Відзвеніли пісні солов'їні в гаях.
Залишилися сльози на травах росами
І тумани сховалися десь в берегах.
Осінь тихо прийшла і торкнулась до всього,
Прохолодою ранок дихнув нам в лице.
Впало листя із сумом у скверах під ноги,
Нанесла́ позолоту вона олівцем.
В кольорах різнобарвних ліси майоріли,
Доторкалося сонце промінням ще їх.
У садах хризантеми осінні раділи,
Дарувала дарунки свої, осінь всім.
Над землею птахи із прощанням кружляли
Їм летіти так довго у теплі краї.
Із небес, суму звуки до нас долітали
Бо не кожен повернеться з них навесні.
Ось така вона осінь, без неї не можна,
Кожен місяць її подарунки шле нам.
Вона серед сестер, мабуть сама заможна,
І гордиться тому, своїм добрим ім'ям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)