Я лю́блю запах чаю з чебрецем
Запах весняного світанку, коли сонце
Обожнюю гуляти під дощем
І хоч би як це дивно не здалося
Люблю́ коли сідають літаки
Напевне хтось пове́рнеться додому
Коли за зло-добром, не навпаки
І щоб батькам вклонялися додолу
Я лю́блю море, хвилі, свіжий бриз
Коли мене цілує теплий вітер
Люблю́, та все ж нехай це мій каприз
Любов моя - це вільні в полі квіти.
Я залишу́ в собі, свою любов
Нехай вона зі мною постаріє
Я хочу мріяти, нехай це буде сном
У сні тягар і сум вогнем зітліє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2020
автор: В.О Кароока