Це потік повітря у думках,
Голос серця грація руки.
Мій відтінок в темних голосах,
Я натхнення злої самоти.
Ніби скрипка грає чи рояль,
Я без голосу напишу всі пісні.
Ти мій соловейко не згасай,
Він приходить тільки увісні. 🖤
🖤
Чорним, я прикрашую любов,
Що ламає впевнено кістки.
Я не створюю життя з сторінки знов,
Таких не читають палять, гасять кров.
Я як мить, чи тінь, що ходить на краю.
Невизнань жага, цілунок в їх уста.
Бо натхнення різне гостре як кинжал.
Розривай мене, лиш тільки не згасай. 🖤
🖤
V/M XIII (Чорний Цілунок Натхнення).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2020
автор: VM XIII Vita