Зникають села -
просто вимирають,
обійстя мертві зорюють плуги,
та як на докір мальва виростає,
вогнем палає до самих снігів.
У дзвони дзвонять
мальвині голівки:
рятуйте землю -
найдорожчий скарб!
Прокиньтесь, люди! -
Квіти плачуть гірко ...
І не жаліють ні себе ні фарб
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)