Пускало мильні кульки дитя в лузі,
В них – спогад – ми прийшли по кропиву,
Її збирає заклопотана бабуся,
Для неї кращі кущики дивлюся –
Бабуся – в рукавичках… голіруч не рву.
Укриті листя й стебла волосками,
Добряче жалять руки, мов вогні.
Та борщ із вітамінними листками,
З сметаною, яєчними жовтками –
Корисний людям для здоров'я навесні.
Милують око коси у берізки…
Я рву в мішечок зелень для кролів
та для вертлявої малої кізки,
Дідусь для мітел нарізає різки,
І гріють пахощі духмяної землі.
Веселка виграє в дощу краплинах,
Як в бульбашках, на різні кольори.
Весняне сонечко пече у спину,
Я - безтурботно-радісна дитина,
Ліс-молодняк стоїть... що зараз весь старий.
… Вже вдома борщ бабусин вистигає...
Скоринка хліба з печі запашна...
І пахнуть звіробій та м'ята в чаї...
Як шкода, що з життя тепло зникає –
Мій спогад - кулькою намріяна весна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Білоозерянська Чайка