Пережити би ніч оцю
Бузок цвіте серпанком слів
У кожну річку точиться струмок
І вечір волоком іде на спід
Барвистим лезом сиплеться
журба,
Метро ідуть, не зупиняють місто
моя душа співає і бринить,
У спогадах зловившись, як
намисто.
Мені б іще пройти хоч кроків
п'ять,
Щоб їх лишилось 349,
Цих років світлових від неба
До погляду твого, до тебе.
03:57 26.05.2017 Київ
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2020
автор: Горохівський Станіслав