Сніг раптовий, лапатий
Вранці вирішив квіти карати:
- Приготуйтесь до страти
Та благайте уклінно пощади!
Білосніжка-троянда –
У красі своїй – виклик для снігу
Холоднечі пихатій
Влаштувала весняну відлигу.
Хоч сніжинки, як змії,
Обвивають блондинку-красуню,
Сніг безсило тьмяніє –
І чомусь поступається юній.
Горда квітка-царівна
Злу бездушному в очі сміється:
- Ти сварливий та гнівний,
Я ж дарунок від щирого серця.
У мені жар кохання
Струменить іще змалку, з бутону,
Почуття нездоланні
Вмить зруйнують всі сніжні кордони!
Так трояндова пристрасть
Хвалькуватого враз розтопила.
Сірий став та нечистий,
Ніби влив хто у нього чорнила.
Впав красуні тендітній
Переможений, знічений в ноги,
Життєдайно-живильна
Квітці стала зі снігу волога.
Розквітає так ніжно,
Від кохання міцна та ошатна.
Почуття білосніжні
Сили злі подолати не здатні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Білоозерянська Чайка