В кохання я з минулого іду,
Щоразу зустріч нашу уявляю.
Та все стежини теї не знайду,
Хоч дуже, дуже так тебе кохаю.
В кохання я з минулого іду,
У весну, що квітує потрапляю.
Я разом з нею цвітом зацвіту
І буду шепотіти, що кохаю.
А коли літо доторкне теплом,
Тебе у ньому я шукати буду.
У небі птаха помаха крилом,
Душа моя й тоді кохати буде.
Осінній день вже пожовтив листок
І дощиком на землю сльози впали.
А я іду шукаючи місток
І кущ калини поруч не зів'ялий.
В кохання я з минулого іду,
Вже іній припорошив мої скроні.
Все ж вірю, що тебе таки знайду
І ти мені простягнеш ще долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)