Часом голос звучить, як сталь
І очима говорить Правда.
А як впадеш буває - встань
І забудь, що колись падав.
Білий прапор - лихий муляж,
Від поразки падають руки.
А якщо ти стомився - ляж,
Заховай в темноту муки.
Відпочинь у самій пітьмі,
Головне - ти не стань тьмою.
Навіть просто один, в самоті
Залишайся самим собою.
Прийде час, ти завариш чай,
Вже не схочеш міцного чарку.
І якщо ти Любив - знай,
Зможеш знову усе спочатку.
І яким би не бачився Світ,
Є в Душі особлива Сила -
Небо кличе її в політ,
ТИ НІКОЛИ НЕ ВТРАТИШ КРИЛА!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна