вона ніколи не знімала хрест_
з покуття Образ визирав охоче
коли звивалася гадюкою на клоччі
в засвічених зачинах темних мес_
>
вона ніколи не стинала рук
і не чавила до сухого щастя_
і не ховала шрами на зап’ястях -
криві конспекти завчених наук_
>
вона ніколи не ламала свіч
і скла не доторкалася вустами,
лишаючись щоразу, як востаннє,
із двійником кармічним навіч-віч_
>
глибин її нестями не сягнути
в цих гойдалках : сміх / сповідь / стогін / дзен_
мовчання – золото / гріх – дим / слова – отрута_
без натяків / обітниць / сліз / імен_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Ки Ба 1