Шанувальникам "Совка" присвячується.
Імперія велична у масштабах комуналки,
Про "Russian, russian, russian girls" товчуть провінциалки.
Цибулька промінцями зе́лені із банки сяє.
"Папір май свій! Не будь сволотою!" - сусід волає.
В розетці, чи у точці радіо завжди - прослушка:
"О, свіжий є про Сталіна, та пошепки - на вушко."
На "Грецькій смоківни́ці" звук на мінімумі ставиш,
Бо сексу в нас нема ж, хай ти й коханку маєш.
Країна червоніла стягами, таскала транспаранти,
Грошву змінили "фантики", ситро - пакунки "Фанти".
По Дарвіну ділили Нерушимий поміж смертних ми:
На спекулянтів з ло́хами, на хижаків із жертвами.
І вірило населення у "мило" мексіканське,
Що плачуть і багаті "у блаженстві під шампанське".
Самі ж ми є і вільними, і гордими, і рівними:
Вичавлювати - каплями, черпати - тільки відрами.
Наїлися величного, буденного схотілось:
Ковбаски докторської, файне платтячко наснилось,
Не виступом гучним, - ночами тихими кохати,
Батьків не слати на етап, а зламки повертати.
Весь час ми полювали, бо нам всім хотілось блага -
З мішком радянських гро́шей у пустих універмагах,.
Чманіли в супермаркетах, радянщину губили.
Буржуї з жиру бісяться, духовно ж бо й не жили.
І стільки не закінчено й багато не почато.
Імперія як піде, - в чистім на́чисто сховати!
Придатності хай час минув, та не зійшли колони:
Життя завзято знову й знову ставлять на червоне!
- А ну пали́ , това́риші! - Ще зачекай, устали-на!
Написано сусідами, підписано у Сталіна.
Загоним людство ми залізною рукою в щастя!
За спину руки зараз же! Наручник на зап'ястя!
Режим чикрижить мрійників, героїв підминає:
Завжди є люди-лампочки і ті, хто вимикає!
Покволо пу́та рвем, мов у наркозі забарились,
Про майбуття кричим, самі ж в минулому спинились!
Пророчать знову демона нам в добренького мага,
Змінити гімн, підручники лиш в нього є наснага.
Вік безсторонній, наче крематорій повсякчасно.
Імперія величка, та історія - нещасна...
Оригінал
Великая империя в масштабах коммуналки,
Про Russian, russian, russian girls поют провинциалки.
Лучок из банки светит нам зелёными лучами.
"Своей бумагой пользуйтесь – не будьте сволочами!"
В радиоточке ли, в розетке ли, но быть должна прослушка:
"Вот свежий есть, про Сталина, но шёпотом на ушко".
И звук на самый минимум у "Греческой смоковницы" ·
Тебе ж сказали: секса нет! Пусть даже есть любовница.
Страна краснела флагами, шумела транспарантами.
Вдруг деньги стали фантики, ситро сменилось Фантою.
Делёжка Нерушимого по Дарвину меж смертными:
На спекулянтов с ло́хами да хищников с их жертвами.
И верили так граждане, бдя "мыло" мексиканское,
Что, плачут и богатые *от счастья под шампанское*.
А сами мы свободные, все равные и гордые:
Выдавливать – по капельке, вычерпывать – так вёдрами.
Накушались великого – хотелось заурядного:
Простой колбаски докторской да платьица нарядного.
Любить ночами тихими, а не речами громкими,
Отцов не слать этапами, а возвращать обломками.
Всё время мы охотились – нам всем хотелось блага –
С мешком советских денег в пустых универмагах.
Теряли в супермаркетах сознание советское:
Буржуи с жиру бесятся, зато духовно бедствуют.
И столько не закончено, и многое не на́чато.
Коль хоронить империи, то в чистом и чтоб начисто.
Прошли все сроки годности, но не ушли несчастные –
И жизни неспокойные вновь ставятся на красное.
- А ну-ка пли, товарищи! - Да обожди, устали-на!
Написано соседями, подписано у Сталина.
Загоним человечество рукой железной в счастье!
Немедля руки за́ спину! Наручник на запястья!
Режим кромсает холодно героев и мечтателей:
Всегда есть люди-лампочки и люди-выключатели.
Из-под наркоза медленно выходим и сегодня мы,
Крича вовсю о будущем, оставшись прошлогодними.
И вновь пророчат демона нам в добрые волшебники,
Удобно переписывать то гимны, то учебники.
У века беспристрастного – задачи крематория.
Великая империя, несчастная история.
Октябрь 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2020
автор: Юрій Шибинський