зайві осінні тіні
зламані світлом фар_
на перехрестях ліній,
серед отруйних хмар
жести закляклих кленів,
жерсті брязкої щем,
мертвих зіниць мішені
під слюдяним дощем_
>
епізодичні ролі,
мічені карти гри,
маски в кристалах солі,
вицвілі кольори_
сумнів – летальна зброя
в порох сухий сірник,
скоро прожовкла хвоя
ввімкне зворотній лік_
>
згадки про те що буде,
надто свідомі сни,
сплутані амплітуди,
змішані голоси,
вжалені, чи блаженні
з катом крилатим торг,
попіл на дні кишені,
як невідплатний борг_
>
зайві осінні тіні,
сяйво проймає струмом,
на перехрестях ліній
з фоновим білим шумом
душі на хрестовинах
сміху роз’їсть іржа_
замість пожежі – тління,
замість шляху – межа_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2020
автор: Ки Ба 1