Ненависті вірус Донбас охопив
І до української пісні,
І звичаї, й мову готові втопить,
Не думають, що буде після.
Не може ж горіть Україна віки –
Кінець наближається Раші,
А скинуть облуду з очей гірняки,
Затягнемо всі тоді нашу,
Народну, глибоку, про зраду й любов
До неньки Русі-України,
Усім зрозумілу і любу, дасть Бог,
Згадаєм пісні й Чураївни.
Бо мова – не просто землі святий код,
Де ти і твоя родина,
Бо мова єднає людей у народ,
І наш буде вільним,
єдиним!
21.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2020
автор: Ганна Верес