Ранкове сонце душу гріє,
І не важливо, що вже осінь пізня.
Бо згадую, як ночі всії,
Твій голосочок ллється, наче пісня.
Усмішку ще не бачив я таку
Й щасливі очі бісики пускають.
А я, напевно, з розуму зійду,
Бо хто ж Тебе таку не покохає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: М.С.