У світі так брехні багато,
Перемінився чомусь люд.
Не щире слово, для них свято,
Тому і виливають бруд.
В думках одне, а в словах інше,
Лукавість мають цілий міх.
Їм радісно, як комусь гірше,
Чи то взірець такий для всіх?
Чомусь душа в людей двояка,
Словами це не передать.
Гострий язик, як забіяка,
А тій людині, благодать.
У них ні совісті, ні віри,
Скажіть, куди поділось все?
До тих людей нема довіри,
Молитва їх лише спасе.
Господь сказав:" Покайтесь люди!
Свої спокутуйте гріхи.
Добро ви засівайте всюди,
Щоби лишилось навіки́!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)